Гідна оплата праці посадових осіб місцевого самоврядування, збільшення частки ПДФО в місцевих бюджетах, більше можливостей управляти майном і адмініструвати місцеві податки - такими є головні законодавчі пріоритети, визначені керівниками органів місцевого самоврядування.

Результати дослідження «Децентралізація 2026: дослідження пріоритетів законодавчого порядку денного» представив експерт громадської організації «ДЕСПРО» Олексій Вернік під час Форуму «Децентралізація 2026. Законодавчий порядок денний».

Дослідження мало дві частини: учасники оцінили основні виклики у роботі органів місцевого самоврядування та визначили значущість законодавчих ініціатив для 16-ї сесії Верховної Ради України IX скликання.

«Мета поточного дослідження - з’ясувати позицію органів місцевого самоврядування щодо пріоритетів розгляду законопроєктів, які стосуються їхньої діяльності. Досліджено думку керівників органів місцевого самоврядування щодо 31 законодавчої ініціативи», - повідомив Олексій Вернік.

ГО «ДЕСПРО» проводить такі дослідження спільно з партнерами з лютого 2023 року. Нинішнє стало сьомим національним дослідженням законодавчого порядку денного децентралізації. Більшість його учасників мають значний практичний досвід: 55% перебувають на керівних посадах понад п’ять років, а 51% мають більш як десять років стажу служби в органах місцевого самоврядування.

Кадри - перший законодавчий пріоритет

Найвищий результат у рейтингу законодавчих ініціатив отримали зміни до Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» щодо забезпечення гідних умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування. Їх назвали пріоритетними 68% опитаних.

Цей результат безпосередньо пов’язаний із кадровою ситуацією в громадах: 80% респондентів вважають низькі посадові оклади проблемою для мотивації кваліфікованих фахівців працювати в органах місцевого самоврядування. Лише 13% не бачать такої проблеми.

«Найменша серед усіх питань опитувальника частка тих, хто вагається з відповіддю, - лише 7%. Тобто проблема мотивації кваліфікованих кадрів через низькі посадові оклади для громад є дуже виразною», - зазначив Олексій Вернік.

Ще 55% опитаних повідомили про недостатню кількість робочих місць у своїх громадах. Серед чинників, які ускладнюють ефективну роботу комунальних підприємств, респонденти називали застарілу матеріально-технічну базу, низьку платоспроможність населення та кадровий дефіцит.

Фінансова спроможність: ПДФО, місцеві податки і майно

Другою за значущістю ініціативою стали зміни до Бюджетного та Податкового кодексів щодо збільшення частки зарахування ПДФО до місцевих бюджетів. Їх підтримали 63% учасників опитування.

Проблеми із забезпеченням фінансової спроможності органів місцевого самоврядування зафіксували 64% респондентів. Водночас 65% опитаних протягом попереднього року постійно спрямовували кошти власних бюджетів на підтримку Збройних Сил України, а для 29% усіх респондентів обсяг такої підтримки перевищував 10% бюджету громади.

Третьою в рейтингу стала законодавча ініціатива щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування в управлінні державним або комунальним майном - її визначили пріоритетною 59% опитаних.

Далі - зміни щодо порядку сплати ПДФО за місцем проживання або його розподілу між місцем праці та місцем проживання - 57%. Ще 52% учасників опитування віднесли до пріоритетних зміни, які дали б органам місцевого самоврядування додаткові повноваження в адмініструванні місцевих податків і зборів.

Дослідження також показало, що для громад проблемним є нинішній стан податкового адміністрування. По 44% респондентів вказали на неналежне виконання податковими органами функцій з адміністрування місцевих податків і зборів та на неоподаткування об’єктів нерухомого майна, зокрема земельних ділянок. Серед причин неоподаткування 34% опитаних назвали неврегульованість питань власності, а 28% - відсутність даних у державних реєстрах.

Щодо моделі сплати ПДФО, 84% респондентів обрали варіанти, пов’язані зі сплатою податку за місцем роботи. Лише 16% підтримали зарахування ПДФО за місцем реєстрації фізичної особи.

Повноваження, повноважність рад і законодавство воєнного часу

Проблеми в розмежуванні повноважень між військовими адміністраціями населених пунктів і органами місцевого самоврядування зафіксували 46% опитаних. Ще 42% бачать проблему в розмежуванні повноважень між органами місцевого самоврядування різних рівнів адміністративно-територіального устрою.

До першої десятки законодавчих пріоритетів також увійшли:

• зміни до Бюджетного кодексу щодо підтримки органами місцевого самоврядування сектору безпеки й оборони - 50%;
• законопроєкт про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану - 47%;
• зміни щодо організації трудових відносин на територіях ведення бойових дій і тимчасово окупованих територіях - 47%;
• законопроєкт про адміністративний збір - майже 40%;
• Містобудівний кодекс України - 39%.

Таким чином, опитані керівники громад одночасно називають пріоритетними рішення для щоденного функціонування місцевої влади, фінансової основи громад і роботи в умовах війни.

Виклики розвитку: від містобудування до енергетики й освіти

У сфері містобудування головною перешкодою для розвитку та розроблення містобудівної документації 46% респондентів назвали брак фінансового забезпечення. Недосконалість законодавчого регулювання як основний чинник відзначили 22%.

У міжнародному, міжрегіональному та міжмуніципальному співробітництві найбільшим бар’єром для громад є недостатній кадровий потенціал - на це вказали 33% опитаних. Труднощі саме з міжнародним партнерством зафіксували 38%.

Для належного енергозабезпечення та розвитку генерації в громадах головною проблемою респонденти назвали обмеженість ресурсів власної енергогенерації - 35%. Відсутність державної підтримки таких проєктів відзначили 20%, а значні руйнування об’єктів через обстріли - 19%.

Окремо учасники дослідження висловилися щодо модернізації освітньої мережі. Її законодавче врегулювання з урахуванням реальних викликів і особливостей територій підтримали 53% опитаних: 31% - з урахуванням особливостей конкретної території, ще 22% - через діалог місцевої та центральної влади.

За словами Олексія Верніка, результати дослідження показують не просто перелік побажань громад, а зв’язок між їхніми щоденними проблемами та законодавчими рішеннями, яких вони очікують. Оплата праці, фінансові ресурси, податкові інструменти, повноважність рад і чіткий розподіл відповідальності між різними рівнями влади для громад є частинами однієї спроможності - працювати, надавати послуги, підтримувати безпеку та планувати розвиток.

Детальніше про позиції парламенту, Уряду та міжнародних партнерів читайте в публікації «Розмежування повноважень, ресурси громад і правила для прифронтових територій: законодавчий порядок денний децентралізації».