Комітет з питань освіти та науки на своєму засіданні рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні законопроект № 4629-1 про особливості формування мережі ліцеїв.

Як зазначив автор документу, народний депутат України Сергій Колебошин, у законопроекті є декілька важливих норм.

Так, тепер засновниками профільного ліцею може бути будь-яка громада, яка спроможна на це. До цього це могли зробити тільки обласна рада або міська рада в містах, де мешкає понад 50 тис. осіб.

«Це чесно стосовно громад, це про довіру до них і відповідає процесу децентралізації», — зауважив він.

Також в законопроекті враховані особливості розселення і демографії. Чинні норми про освіту передбачали мінімум 4 класи на паралелі в ліцеї. Але, як пояснює Сергій Колебошин, це б обмежувало можливості громад в негусто населених областях. Там би ми не змогли заснувати нормальну мережу ліцеїв і змушені були б робити пансіони при школі, а це нерівні умови: діти з міста їхали б додому, а діти в сільській місцевості вимушені цілий тиждень бути в пансіоні, додав політик. Саме тому зменшено мінімальну кількість паралельних класів до 2 і 3 профілі.

Окрім того, тепер в складі ліцею буде можливість існування не лише 5-12 класів, але й початкової ланки 1-4 класів. Без цієї норми багато громад мали б проблеми з розділенням ланок. Адже з освітньої точки зору краще відокремити старшу профільну школи, але це має вирішувати громада.

Саме тому в законі Кабміну надають доручення закладати кошти в бюджетах найближчих років на формування відокремленої мережі. Громада, яка спроможна побудувати ліцей або розділити навчальні процеси, отримуватиме кошти від держави. Ще одна норма — дошкільним закладам освіти дозволять бути структурними підрозділами початкової школи та гімназії. Але передбачається обов’язкове розміщенням дітей в окремій будівлі або за окремими входами, щоб потоки дітей не перетиналися. За словами народного депутата, не є припустимим з точки зору навчального процесу, коли діти 3-4 років перетинаються з підлітками і стикаються з різними ризиками.

«Усі нові норми фактично нададуть можливість сталого продовження освітньої реформи, враховуючи процес децентралізації, який в державі відбувається», — підсумував Сергій Колебошин.