24 травня у Збаразькому замку Швейцарсько-український проєкт UCORD, у співпраці з Агенцією регіонального розвитку в Тернопільській області та за сприяння Тернопільської обласної військової адміністрації, провів форум «Креативна економіка VS культурна спадщина: як монетизувати культуру».

---

 

 

Це перший із серії форумів, присвячених темам розвитку культурної політики, багатостороннього діалогу та посилення соціальної згуртованості. Підтримка саме цих напрямків розвитку українських областей доповнює завдання проєкту у підсиленні державної регіональної політики, у тому числі через розвиток агенцій регіонального розвитку по стандартах ЄС, а також підтримці секторів водопостачання, водовідведення та управління відходами.

Наступні культурні форуми відбудуться у всіх партнерських областях проєкту – Вінницькій, Сумській, Хмельницькій, а також Волинській та Одеській.

 

 

Особливістю форуму у Тернопільській області був повністю офлайн-формат. Учасники та спікери із шести партнерських областей UCORD зібралися разом у Збаразькому замку, щоб опрацювати нові формати в українській культурі, ознайомитися із успішними кейсами та переосмислити українську культурну спадщину як основу креативної економіки та стимул до сталого економічного зростання.

На основі реальних успішних кейсів, представлених під час форуму, можемо сформувати рецепт-конструктор успіху культурної ініціативи, яка має на меті не лише стати економічно вигідною, а й стимулювати економіку усього регіону:

• обрати чітку нішу для кожної ініціативи, щоб чітко визначити її досяжні цілі;
• проводити наукові дослідження, які інформують стратегічні рішення;
• здійснювати меппінг та каталогізацію: багатьом унікальним культурним продуктам бракує простої видимості перед потенційним клієнтом;
• формувати простори для спілкування, спільної роботи, обміну думками та досвідом;
• мати великі плани - хотіти ще більшого, ніж втілюєте зараз;
• проводити заходи, які несуть цінність для людей, та водночас є інфоприводами;
• використовувати усі можливі інтерактивні формати для ревіталізації культурної спадщини;
• робити простори та події безбарʼєрними та інклюзивними;
• залучати лідерів-візіонерів: для ідейного управлінця зруйнований палац це гіпер-можливість, а не перешкода;
• ділитися любов'ю до спадщини свого краю і залучати людей через емоції;
• комплексно підходити до реалізації ініціатив: якщо є винне господарство, то чом би й не підтримати сусіднє сирне чи мʼясне виробництво?
• проактивно стимулювати співпрацю відомих національних митців та підприємців із поки що менш відомими локальними та регіональними;
• сформувати ефективні програми передачі творчого досвіду, вмінь та традицій від старших поколінь молоді.

 

 

Окрім того, уваги учасників не оминули і виклики переформатування підходів до культурної спадщини. Тут спікери запропонували набір ключових тез, які можемо розглядати як відкриті питання, які ще потребують рішень, або ж цікаві факти, які можуть стати основою для майбутніх рішень:

• 50% туристів у світі подорожують заради культури.
• Основний виклик управлінців спадщиною - немає розуміння, як її позиціонувати на ринку.
• Культурна спадщина загалом потребує натхненного управління, а не лише збереження.
• У той же час, зберігати нашу культурну спадщину варто не заради самого факту, а для людей, для спільнодії.
• Також памʼятаємо, що збереження культурної спадщини - це збереження автентичності української культури.
• Як прояв нашої ідентичності культурна спадщина робить економіку більш стійкою та сталою, особливо із активною інтеграцією у креативні індустрії.
• Молодь шукає зайнятість, яка показує результати на практиці, тому залучення молоді через креативні індустрії є доброю точкою входу.
• Економічний складник культури - це не лише про супутнє економічне зростання (торгівля чи послуги навколо обʼєктів спадщини), це також про зростання фінансових винагород сфери культури.
• Насамкінець, коли йдеться про складне управління нашою спадщиною, ідентичність та їх переосмислення у креативній економіці, не варто робити економічні оцінки у культурі, виходячи із стереотипів - потрібно шукати і бачити ширшу картинку.

Загалом, форум «Креативна економіка VS культурна спадщина: як монетизувати культуру» зміг стати платформою для мережування, обміну досвідом та діалогу задля спільного пошуку відповідей на питання: як поєднати культурну спадщину, традиції та дозвілля - і винести це у креативну економіку України?

Важливим елементів діалогів про культуру стала й наша українська ідентичність у часи жорстокої та несправедливої війни проти України.

«У такий непростий для нас час, ми шукаємо сенсу, діалогу, спільної мови, щоб підтримати українську ідентичність - саме те, що ворог прагне знищити. Тому сьогодні ми говоримо про те, як оживити нашу спадщину та пам'ятки через державну політику та згуртування українців», - зазначив заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації Віктор Устенко на відкритті форуму.

 

 

Керівниця проєкту UCORD Марина Бриль у своєму вітальному слові сказала:

«Знаходячись сьогодні у історичному замку Збаража, не можу не думати про те, як кожен українець зараз дихає своєю історією. Наша історія – це наша ідентичність, навколо якої ми об’єднуємося та гуртуємося через діалог».

 

 

Діалог – центральний інструмент у виконанні завдань Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, який втілюється за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB.