На численні звернення органів місцевого самоврядування та через виникнення спірних оцінок у питаннях визнання виконавчих комітетів головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів Яніна Казюк та Світлана Демиденко –   експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформи при Мінрегіоні (за підтримки програми U-LEAD з Європою), надають наступні роз’яснення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

1. На головних розпорядників коштів покладені завдання, які визначені пунктом 5 статті 22 Бюджетного кодексу України, зокрема забезпечення  організації та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності у порядку, встановленому законодавством.
2. Згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є  їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
3. Статтею 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. 

Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входять також за посадою секретар відповідної ради, староста (старости).

Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення повноважень в інших випадках звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

Таким чином, виконавчий комітет є колегіальним органом, персональний склад якого затверджується радою і до якого не входять працівники (бухгалтери, кадровики, юристи тощо),  на утримання яких у рішенні про бюджет виділяються асигнування (за кодами програмної класифікації 0170 та 0180), крім керівних посад.

Крім того, членами виконавчого комітету можуть бути керівники підприємств та організацій, що знаходяться на території громади, яким лише відшкодовуються витрати з виконання обов’язків члена виконавчого комітету і проводяться за іншими кодами програмної класифікації.

4. Відповідно до статті 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
5. Враховуючи вищезазначене, сільська, селищна, міська ради та їх виконавчі комітети є колегіальними органами, які голосують за прийняття тих чи інших результатів розгляду питання і оформляють остаточний варіант рішенням. Склад цих органів (не беручи до уваги керівництво) не включає спеціалістів (зокрема бухгалтерів, які підписують фінансові документи), що забезпечують реалізацію функцій головного розпорядника коштів.

Отже, головними розпорядниками коштів можуть бути апарати рад, які здійснюють організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності колегіальних органів (рад та їх виконавчих комітетів) і утримуються за кодом програмної класифікації 0170, та неколегіальні самостійні виконавчі органи: управління освіти, управління молоді та спорту тощо (утримуються за кодом програмної класифікації 0180).

На практиці виконавчі комітети часто співставляють із адміністраціями, які можуть бути головними розпорядниками коштів. Функції їх в частині повноважень органів місцевого самоврядування частково співпадають, проте адміністрації не є колегіальним органом. До її складу, крім керівництва, входять бухгалтери, юристи, кадровики та інші спеціалісти, які забезпечують виконання завдань головного розпорядника коштів і на утримання яких передбачаються кошти в державному бюджеті.

В рішеннях місцевих рад можна побачити назву головного розпорядника коштів «Виконавчий комітет», який зареєстрований як юридична особа. Посадові особи місцевого самоврядування таких рад мотивують це лише тим, що так було вже давно і що виконавчий комітет має подвійне значення. Але законодавчо визначено лише одне значення. І як би не назвали юридичну особу - головного розпорядника коштів, апарат чи виконавчий комітет, у всіх органах місцевого самоврядування до штатного розпису його включені і спеціалісти, яких немає у персонально затвердженому складі виконавчого комітету.

Тому, не дивлячись на суб’єктивне трактування, посадові особи місцевого самоврядування мають ще раз переглянути свої нормативні акти на предмет відповідності їх нормам чинного законодавства.