Фото SKEW ( Engagement global)

 

Муніципальні партнерства є дієвим інструментом євроінтеграції України. Це підтверджують чотири історії про кращі практики, які українські громади перейняли у своїх партнерів. Кейсами поділилися представники Німеччини, Латвії, Румунії та України під час конференції Німецько-українських муніципальних партнерств, яку організовує SKEW (Engagement Global).

Саме практичному виміру євроінтеграції була присвячена дискусія «Європейська інтеграція на місцевому рівні: від розуміння процесів до реальних змін», співорганізована ініціативою Cities4Cities у межах Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні».

 

Доброчесність, яка допомагає у відбудові

Нікополь, що на Дніпропетровщині, знаходиться всього за 3 км від лінії бойового зіткнення. Однак, ще з 2018 року місто долучилося до ініціативи EUACI «Міста доброчесності», в рамках якої на основі досвіду європейських міст напрацювали План доброчесності. Він передбачає диджиталізацію, прозорі процедури для запобігання конфлікту інтересів, систему внутрішнього контролю та навчання працівників з питань доброчесності.

У часі війни європейські інструменти стали можливістю відновлення. Зокрема система геопросторових даних використовується для документування руйнувань та планування процесу відновлення, а мешканці можуть продовжувати отримувати послуги онлайн.

«Війна може змінювати наші пріоритети, але реформи мають продовжуватися навіть у війні. Нам потрібні не лише ресурси, але й досвід», – зазначає Сергій Дорошенко, начальник управління міжнародних зв’язків Нікопольської міської ради.

Забезпечення рівних прав громадян в процесі євроінтеграції є одним із ключових завдань місцевого самоврядування, передбачених 23 розділом законодавства ЄС.

 

Фото з Геопорталу Нікополя

 

Надання адмінпослуг в прифронтовому Нікополі. Джерело-  Nikopol.City

 

Стратегічний розвиток

Румунське місто Орадя не є важливим індустріальним центром. Попри це, місто на кордоні з Угорщиною, скористалося з можливостей євроінтеграції чи не найкраще в усій країні. Усе завдяки ранній підготовці до роботи із структурними фондами ЄС. Сьогодні Румунія радо ділиться досвідом з українськими партнерами.

«Розвиток спроможності – найважливіший аспект євроінтеграції, а не лише інвестиції і будівництво. Орадя суттєво змінилася з часів вступу в ЄС. І найбільше завдяки доступу до знань в рамках м’яких проєктів в рамках Interreg та інших європейських програм. За 20 років досвіду ми зайшли дуже далеко завдяки євроінтеграції. ЄС – це про можливості. Зараз наша головна площа без машин, багато громадських просторів трансформовано за підтримки ЄС, збережена історична спадщина в унікальному стилі арт нуво», – зазначає Себастіан Боніс, представник метрополії Орадя.

 

Пішохідна центральна площа в Ораді, Румунія

 

У Ораді зазначають, що основним інгредієнтом успішних трансформацій є візія:

«Для України дуже важко мати довгострокове бачення на 10-50 років в умовах виживання. Водночас, може бути ситуація коли ви маєте багато ресурсів, але не маєте бачення. Тоді всі ресурси марні. Європейська бюрократія складна, але вона врешті дозволяє європейцям мати той рівень життя і послуг, яких прагне Україна сьогодні»

В рамках підготовки українських громад до роботи із структурними фондами, можна вивчати досвід і планування і підготовки проєктів, а також створення системи внутрішнього аудиту, проведення закупівель за європейськими стандартами.

 

Зелені трансформації

За час членства в ЄС Латвія здійснила квантовий стрибок у сталому розвитку та зелених трансформаціях. Період кандидатства на членство ЄС був чи не найважливішим, оскільки саме в цей час громади формували спроможність і бачення та реалізовували невеликі проєкти у сфері зелених трансформацій.

«Трансформації в сфері навколишнього середовища – не можуть бути сферою відповідальності лише екологічного департаменту. Це командна робота на всіх рівнях, в тому числі залучаючи мешканців», – говорить Яніс Ланге, міський менеджер міста Рига, Латвія, – і додає:

 

Публічний простір в Ризі, Джерело

 

«Досвід Латвії не лише про доступ до фінансування, це про будівництво системи, яка дозволяє скористатися можливостями євроінтеграції. Зараз не питання як знайти програму. Фінансування має приходити після ідеї. Необхідно знати що потрібно, а не навпаки. Треба мати проєкти до того, як є фінансові інструменти. Підготовка проєкту триває від 1 місяця для м’яких проєктів, до кількох років, якщо це інфраструктурний проєкт. Стратегічне управління  має бути трансформоване в фінансовий інструмент.

 

Енергоефективність

Німецьке місто Гуденсберг вже багато років активно співпрацює з українським Щирцем у Львівській області, допомагаючи українським партнерам впроваджувати енергоефективні рішення в громаді. За час партнерства німецький побратим, залучаючи гранти німецького уряду в рамках програм, що реалізує SKEW (Engagement Global) допоміг модернізувати школу, де вчиться 600 дітей, місцеву лікарню та центр надання соціальних послуг.

«Зараз у нас різні будівельні норми, але ми бачимо, що вже зараз можна співпрацювати і впроваджувати європейські стандарти в Україні. Після модернізації енергетичні вигоди для громади це на 43 % скорочено енергетичні ресурси для опалення газом», – ділиться досвідом Д-р Ебергардт Кеттлітц, представник міста Гутенсберг.

 

Роботи в рамках спільного проєкту з управління стічними водами між Гуденсбергом та Щирцем, Джерело

 

І додає: «Норми ЄС в Україні мають впроваджуватися якнайшвидше, бо це дає великі економічні вигоди. Також, не треба буде перекладати з однієї будівельної норми на іншу під час муніципальної співпраці. Звичайно, Україна зараз в стані війни і немає багато ресурсів для розвитку. І коли наші партнери питають нашу експертну думку щодо того чи іншого об’єкту, нам часто хочеться сказати, що простіше знести цю будівлю і збудувати нову. Але в українських реаліях це не завжди можливо, тому ми робимо те, що можливо тут і зараз щоб допомогти нашим партнерам».

Україні дуже багато треба зробити у багатьох сферах, але також завданням громад є показувати громадянам, що таке ЄС і які є переваги членства.

«Навіть в Німеччині, яка давно є членом ЄС, люди не до кінця це розуміють, тому важливо працювати з людьми» – підсумовує Еберхарт Кетліц