Мобільність не закінчується на межі громади, але транспортні системи часто залишаються розділеними між містами, районами й різними рівнями влади. Щоб люди могли без зайвих пересадок і затримок дістатися роботи, навчання чи послуг, недостатньо продовжити маршрут через адміністративний кордон. Потрібно узгодити розклад, оплату, інфраструктуру, дані та фінансування. Як це робити, обговорювали учасники панелі «Мобільність без кордонів» другого дня III Міжнародного форуму агломерацій у Львові.

 

 

Модератор панелі Маркіян Дацишин, консультант Ради Європи, звернув увагу: територію агломерації визначають щоденні поїздки людей, а не лише адміністративні межі чи формальні відстані. Цю думку підхопив Дмитро Пецій, заступник директора Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради: «Мобільність є там, де є люди». Отже, транспортна політика має виходити з того, куди люди їздять і яких послуг потребують.

 

Квиток і співфінансування як інструменти спільної роботи

 

 

Львівський досвід показує, як цифрові рішення допомагають краще планувати й фінансувати транспорт. За словами Дмитра Пеція, після запровадження електронного квитка кількість пасажирських поїздок у міському транспорті зросла з 1,7 мільйона до 2,7 мільйона на тиждень. Система дає змогу бачити кількість поїздок і точніше обліковувати надходження, зокрема за пільговий проїзд.

Ці дані важливі й для співпраці з сусідніми громадами. Львів уклав договір із Мурованською громадою: її мешканці можуть користуватися міським транспортом на тих самих умовах, що й львів’яни, а громада компенсує частину витрат на пільгові перевезення. Так місто продовжило міський маршрут за свою межу й водночас визначило, як оплачувати послугу для мешканців іншої громади.

Дмитро Пецій також пояснив, що Львів переходить до контрактів, у яких перевізникові платять за виконану транспортну роботу - дотримання графіків і надання послуги, а не лише за кількість пасажирів. Наразі такий підхід застосовують у співпраці з комунальним перевізником. Для приватних автобусних перевезень, за його словами, чинне законодавство поки не дає змоги працювати за тією самою моделлю.

 

Залізниця потребує спільного плану та спільного бюджету

 

 

Практичний приклад для Київської агломерації представив Михайло Нетяжук, Фастівський міський голова. Разом з «Укрзалізницею» громади опрацювали проєкт приміського сполучення за напрямком Фастів - Київ - Бровари. За наведеними ним даними, щодня цим коридором їздять понад 100 тисяч пасажирів, але залізницею користуються близько 11%. Проєкт має збільшити швидкість поїздок у півтора раза, а інтервал очікування - скоротити максимум до 15 хвилин.

Для такого сполучення погодили модель співфінансування: по 25% мають забезпечити державний бюджет, Київ, Київська обласна військова адміністрація та пристоличні громади. Частки громад планували визначати з урахуванням відстані до Києва та кількості пасажирів. Запуск проєкту планували на 1 жовтня 2026 року, однак його відклали через російські атаки на залізничну інфраструктуру та ризики для рухомого складу.

Про потребу готувати транспортні проєкти завчасно говорив і Лотар Целлер, експерт Європейського інвестиційного банку з транспорту. Він наголосив, що підготовка складних інфраструктурних проєктів може тривати від п’яти до десяти років. Тому громадам важливо узгодити спільне бачення розвитку території та заздалегідь готувати проєкти до майбутнього фінансування. Самого переліку ідей недостатньо: вони мають бути пов’язані між собою та відповідати спільним пріоритетам.

 

Навіть велика агломерація має проблему інтеграції

Марко Ґріґуольо, президент європейської асоціації метрополій METREX і радник Міської агломерації Мілана, навів приклад транспортної системи Мілана. Міська мережа, що сполучає центр із найближчими муніципалітетами, працює краще завдяки метро та іншим видам транспорту. Натомість у ширшій метрополійній зоні, яка охоплює близько 110 муніципалітетів, послуги надають різні компанії й системи. Вони не завжди узгоджені між собою, що ускладнює поїздки до Мілана на роботу й навчання.

Цей приклад показує, що навіть сформована метрополія не автоматично має єдиний транспортний сервіс. Потрібно з’єднувати міські й регіональні перевезення, роботу різних операторів і залізничне сполучення.

 

Дані мають перетворитися на спільний транспортний план

До обговорення за запрошенням модератора долучилася Оксана Бондарець, виконавча директорка Київської агломерації. Вона розповіла, що в агломерації, яка об’єднує 18 громад і майже чотири мільйони мешканців, щодня близько 500 тисяч людей їдуть до Києва на роботу й навчання.

За підтримки Офісу Ради Європи в Україні агломерація розробляє інтерактивну транспортну інформаційну панель. Вона має зібрати дані громад у спільному форматі, щоб на їхній основі планувати й реалізовувати спільні проєкти. Серед наступних кроків Оксана Бондарець назвала транспортний план Київської агломерації та пересадкові вузли на в’їздах до столиці, де люди зможуть залишити автомобіль і пересісти на громадський транспорт або поїзд.

Штефан Габі, експерт-урбаніст проєкту «Інтегроване міське відновлення в Україні» (Rupprecht Consult), підтримав ідею планування на рівні всієї функціональної території. У такому плані мають бути пов’язані різні види транспорту, просторовий розвиток і конкретні пріоритетні проєкти. Як приклади він навів німецькі регіони Аахен і Ганновер: в одному співпрацю організували через спільні робочі групи, в іншому створили окрему інституцію для планування та координації мобільності. Отже, спосіб організації може бути різним, але до планування мають долучатися громади, залізничні компанії та інші відповідальні структури.

У Львові також обговорили перехоплювальні паркінги на в’їздах до міста. За словами Дмитра Пеція, перший пілотний проєкт передбачає майданчик на 100 автомобілів із перспективою розширення до 500-600 місць. Його планують поєднати з громадським транспортом, щоб водії могли залишити авто й продовжити шлях до центру автобусом.

Панель показала: мобільність агломерації складається з рішень, які мають працювати як одна система. Спільні маршрути потребують співфінансування; транспортне планування - спільних даних; інфраструктурні проєкти - завчасної підготовки та визначених джерел фінансування. Для громад практичний початок - домовитися, які саме поїздки й послуги вони хочуть забезпечити разом, а потім закріпити відповідальність кожного учасника.

 

Форум організували Асоціація ОМС «Львівська агломерація» та Львівська міська рада у співпраці й за підтримки Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи та проєкту RELEVE (Expertise France) у межах програми U-LEAD з Європою.