Від редакції. Проєкт Державного бюджету на 2027 рік визначає ключові параметри фінансів громад на наступний рік. Портал «Децентралізація» вже розповів про основні бюджетні показники. Нижче публікуємо аналітику Київської школи економіки, яка детальніше розглядає, як змінюються структура доходів місцевих бюджетів, механізми вирівнювання та фінансова самостійність громад.

---

Уряд вніс до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2027 рік – і перше, на що варто звернути увагу громадам, це не очікувана державою загальна сума місцевих надходжень, а їх структура. Ресурс місцевих бюджетів справді зростає, але переважно за рахунок трансфертів із центру, а не власних доходів громад. Паралельно змінюються правила вирівнювання, частина грошей стає більш цільовою, а держава продовжує забирати ресурс з окремих місцевих бюджетів на свою користь. Розбираємо, що насправді бюджет-2027 готує для територіальних громад.

Скільки грошей отримають громади

Фінансовий ресурс місцевих бюджетів у проєкті бюджету на 2027 рік прогнозовано зростає до 1 056,5 млрд грн – на 20,9% більше, ніж передбачає план зі змінами на 2026 рік. Але важливіше не те, що ресурс зростає, а те, за рахунок чого. Власні доходи громад збільшуються лише на 11,8%, до 707,2 млрд грн, тоді як обсяг трансфертів із державного бюджету зростає майже вчетверо швидше – на 44,9%, до 349,3 млрд грн. У ці трансферти входять чотири дотації на загальну суму 63,4 млрд грн і 30 субвенцій на 285,9 млрд грн.

Загальнодержавні податки, які надходять до загального фонду місцевих бюджетів, у 2027 році прогнозуються на рівні 495,5 млрд грн (+16,7%). Левову частку тут, як завжди, забезпечує ПДФО – 407,1 млрд грн (+18,3%). Місцеві ж податки і збори заплановано на рівні минулорічного плану (167,4 млрд грн) і це швидше позитивний сигнал: прогноз на 2026 рік був надто оптимістичним, тож цьогорічна оцінка виглядає реалістичнішою. Доповнюють дохідну частину ще й 12,4 млрд грн неподаткових надходжень.

Осторонь основної дискусії про трансферти залишається кілька рішень, які також вплинуть на громади. З 1 січня 2027 року мінімальна заробітна плата зросте до 9 546 грн (+899 грн, або +10,4%), а посадовий оклад працівника I тарифного розряду ЄТС – до 3 819 грн. Для громад це означає пряме зростання видатків на оплату праці бюджетної сфери (освіти, медицини, місцевого самоврядування), які саме вони й фінансують.

ПДФО: та сама сума, менше свободи

Головна інтрига бюджету-2027 – частка ПДФО, яка залишається в громадах. Як і торік у вересні, уряд знову пропонує повернути цю частку з 64% до 60%. Норма про 64% діє як тимчасовий інструмент у 2022–2026 роках, щоб компенсувати громадам різке зростання витрат на комунальні послуги через підвищення ціни на газ. За кілька років вона фактично стала звичним інструментом підтримки місцевого самоврядування — тож щоразу її можливе скасування викликає спротив.

Натомість вже вкотре пропонується субвенція на компенсацію різниці в тарифах на тепло, опалення та гарячу воду обсягом 18,2 млрд грн – рівно стільки, скільки мали б принести громадам ці 4% ПДФО. Сума однакова, але різниця суттєва: доходами від ПДФО громада могла розпоряджатися на власний розсуд, а субвенція — це цільові кошти, які можна витратити лише на одну конкретну статтю видатків. Гроші ті самі, свободи розпоряджатися ними — менше.

Топ-10 трансфертів: хто отримає найбільше

Найбільшим трансфертом і надалі залишається освітня субвенція – 192,8 млрд грн, що на 86,9% більше, ніж торік. Таке різке зростання пояснюється скоріше технічним фактором: підвищення зарплат вчителям минулого року уряд ухвалив вже після прийняття бюджету, тому фінансувати його довелося додатковим трансфертом протягом року. У 2027 році цю статтю одразу закладають у повному обсязі і з урахуванням запланованих підвищень зарплат. Розподіл субвенції між громадами стане відомий лише після формування контингентів учнів станом на 1 жовтня 2026 року, та очікується до другого читання.

У структурі освітньої субвенції є й приємніші деталі: 10,1 млрд грн спрямовано на публічні інвестиційні проєкти — Нову українську школу, укриття в закладах освіти, шкільні автобуси, харчоблоки та 400 млн грн на професійно-технічну освіту. Ще 495,4 млн грн передбачено на підтримку дітей з особливими освітніми потребами. Повний рейтинг найбільших трансфертів громадам виглядає так:

 

Назва	млрд грн	У порівнянні з планом на 2026
Освітня субвенція	192,8	+86,9%
Базова дотація	32,1	+4,4%
Додаткова дотація на забезпечення життєдіяльності прифронтових або тимчасово окупованих територій України	30,4	=
Субвенція на харчування учнів шкіл	19,4	+34,5%
Субвенція на компенсацію заборгованості з різниці в тарифах на тепло, гарячу воду та опалення	18,2	нова
Субвенція на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання місцевих автодоріг, вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах	8,5	нова
Субвенція на грошову компенсацію за житло для ветеранів та осіб з інвалідністю	6,9	+21,6%
Субвенція на реалізацію проєктів у рамках Програми з відновлення України	6,8	зростання у 7 разів
Субвенція на реалізацію проєктів у рамках Програми з відновлення України ІІІ	5,7	зростання у 8 разів
Субвенція на облаштування безпечних умов у школах (укриття, військові ліцеї, ПІП)	3,7	-38,3%

Джерело: Державний бюджет на 2026 рік зі змінами, Проєкт Державного бюджету на 2027 рік

 

Серед лідерів рейтингу одразу дві нові субвенції: на компенсацію тарифної різниці та на дороги.

 

Горизонтальне вирівнювання: правила гри змінюються, але лише в частині даних

У 2027 році може суттєво змінитися сам механізм горизонтального вирівнювання податкоспроможності громад через демографічні чинники. Для розрахунків базової і реверсної дотацій пропонується перейти на актуальніші дані про чисельність населення від Державної міграційної служби. Якщо у 2026 році використовували показник станом на 01.01.2022 – 32,2 млн осіб, то в проєкті бюджету-2027 – дані станом на 01.09.2026, а це вже лише 28,5 млн осіб (без урахування Києва та тимчасово окупованих територій, які не беруть участь у вирівнюванні). Для розрахунків ці дані доповнюють кількістю внутрішньо переміщених осіб у кожній конкретній громаді.

Схожу ідею уряд пропонував і торік під час підготовки бюджету на 2026 рік, але тоді рішення відклали через суттєві неточності в даних і тиск асоціацій органів місцевого самоврядування. Цього разу заклали й «домашнє завдання» на майбутнє: до 1 квітня 2027 року органи місцевого самоврядування разом з обласними державними адміністраціями повинні оновити демографічні реєстри громад – саме ці дані використовуватимуть для вирівнювання вже у 2028 році.

Менше населення в знаменнику означає вищий розрахунковий показник ПДФО на одного мешканця: 7 000,95 грн проти 6 049,99 грн у 2026 році. А це напряму змінює коло тих, хто отримує чи платить дотацію. Базову дотацію у 2027 році отримають 976 бюджетів (у 2026 році – 1 040), з них 15 обласних, де ПДФО на мешканця нижчий за 6 300,86 грн; серед бюджетів громад поріг такий самий, і під нього підпадає 961 бюджет. А ось платників реверсної дотації, навпаки, побільшало — 224 місцевих бюджети проти 185 торік (з них 6 обласних і 218 громад), де показник перевищує 7 701,05 грн на мешканця. До обласних бюджетів-донорів (Дніпропетровської, Київської, Львівської та Полтавської областей) у 2027 році додаються також Волинська та Луганська (остання спрямує до держбюджету трохи більше 30 млн грн – через особливості розрахунку формули вирівнювання вона стала реверсною). Для 118 бюджетів громад на тимчасово окупованих територіях вирівнювання, як і раніше, не здійснюється, а розрахунок для 1 320 інших громад базується на очікуваних надходженнях 2026 року.

 

Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності територій, млрд грн
Джерело: Державний бюджет на 2026 рік зі змінами, Проєкт Державного бюджету на 2027 рік, портал Open Budget

 

Трансфертна мозаїка: що зникає, а що з'являється

Структура трансфертів у 2027 році оновлюється помітно: частина дотацій і субвенцій 2026 року на 8,6 млрд грн зникає, натомість з'являються нові – вже на 28,4 млрд грн. З бюджету, зокрема, зникають додаткова дотація на функціонування територій, де ведуться бойові дії (5,2 млрд грн), дотація на утримання закладів освіти й охорони здоров'я (3 млрд грн), та субвенція на протипожежний захист у школах (0,5 млрд грн).

Натомість з'являються вже згадана субвенція на компенсацію тарифної різниці (18,2 млрд грн) та субвенція на дороги місцевого значення (8,5 млрд грн), з яких лише 20% підуть безпосередньо на видатки, а решта спрямується на погашення заборгованості за кредитами. Це часткове, і водночас показове, відновлення Дорожнього фонду. Доповнюють список 0,8 млрд грн на доступність дошкільної освіти, 0,5 млрд грн на врегулювання заборгованості на балансуючому ринку електроенергії, 0,3 млрд грн на проєкти програми RES та 0,2 млрд грн на відновлення водопостачання й водовідведення.

 

Розвиток громад: ресурс закладається, а виконання під питанням

Розвиткові видатки для громад у 2027 році, як і раніше, залишаються на другорядних ролях. Державний фонд регіонального розвитку знову отримає лише 2 млрд грн — сума, яка з року в рік не змінюється, попри інфляцію та масштаб публічно-інвестиційних потреб. На реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст пропонується спрямувати вже 60 млрд грн на продовження проєктів у сферах теплопостачання, водопостачання й водовідведення, розподіленої генерації та захисту критичної інфраструктури, розпочатих у 2026 році. Водночас такий значний обсяг не гарантує якісний результат. За перші сім місяців 2026 року за цією ж програмою не було освоєно жодної гривні, попри план у 40 млрд грн. Тож збільшення фінансування без усунення процедурних і організаційних бар'єрів ризикує повторити той самий сценарій, коли гроші закладені, а проєкти не рухаються.

 

Коли ресурс тече не до громад, а від них

Паралельно з підтримкою громад бюджет-2027 продовжує й вилучення ресурсу з місцевого рівня. Найпоказовішим прикладом є м.Київ: столиця має компенсувати державному бюджету понад 300 млн грн витрат на обслуговування єврооблігацій, випущених у 2025 році в обмін на ВВП-варанти, які походять ще з реструктуризації зовнішнього боргу 2015 року. Умови й графік компенсації визначатиме Кабінет Міністрів — тобто це нове видаткове зобов'язання для міського бюджету, яким Київ не керує самостійно. Це вже другий випадок вилучення коштів зі столиці за два роки: у 2025 році Київ перерахував державі 8 млрд грн унаслідок перерозподілу податку на прибуток.

Продовжується й практика централізації залишків коштів місцевих бюджетів територій, що перебувають у тимчасовій окупації після 24 лютого 2022 року, — Казначейство автоматично перераховує їх на державний рівень, а уряд використовує виключно на забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Ще один приклад — штрафні санкції, стягнені за невиконання суб'єктами господарювання договорів, укладених розпорядниками бюджетних коштів усіх рівнів за рахунок державного бюджету, тепер повністю зараховуватимуться до державного, а не місцевого бюджету.

До цього переліку додається й перегляд видатків на утримання військових адміністрацій тимчасово окупованих територій: до 1 квітня 2027 року Кабмін та обласні військові адміністрації мають оцінити ефективність виконання ними повноважень і підготувати пропозиції щодо оптимізації структури, мережі розпорядників коштів та діяльності комунальних підприємств. Формально це про фіскальну ефективність, але питання має і політичний вимір — збереження органів управління, навіть з обмеженим практичним функціоналом, підтверджує державну позицію щодо належності цих територій Україні.

 

Що це означає для громад

У підсумку проєкт бюджету на 2027 рік не скорочує ресурсну базу місцевих бюджетів, що вже само по собі непогана новина на тлі повномасштабної війни. Позитивними сигналами можна назвати часткове відновлення дорожнього фонду, наявність коштів для фінансування ДФРР і суттєве зростання освітньої субвенції. Водночас простежується і інша тенденція: частка власних доходів громад зростає повільніше, ніж частка цільових трансфертів, а держава й надалі забирає ресурс там, де може, – від Києва до тимчасово окупованих територій. На додачу до цього ще не до кінця прописані правила вирівнювання на основі нових демографічних даних, і є неспроможність освоїти вже виділені кошти на відновлення.  Громадам варто уважно стежити за тим, як ці параметри зміняться під час розгляду бюджету у Верховній Раді.