У 2025 році міста й регіони забезпечили 51% публічних інвестицій у Європейському Союзі. Водночас фінансовий розрив місцевого та регіонального рівнів перевищив 78 млрд євро. Ці цифри окреслюють головну суперечність, про яку йдеться у звіті Європейського комітету регіонів «Стан регіонів і міст ЄС - 2026»: місцева влада відіграє значну роль у розвитку територій, але її ресурси не встигають за обсягом завдань.

Звіт презентували 12 жовтня у Брюсселі, під час відкриття Європейського тижня регіонів і міст. Він охоплює конкурентоспроможність, безпеку та стійкість, житло, місцеву демократію, фінанси й демографію.

Українським громадам варто звернути увагу на цей звіт, бо в ЄС уже формується дискусія про політику згуртованості після 2027 року і місце в ній регіонів та міст. Європейський комітет регіонів закликає зберегти підтримку для всіх регіонів і закріпити партнерство з місцевою владою. Це не визначає майбутніх умов фінансування для України, але показує, які принципи відстоюють регіони й міста ЄС.

Від місцевих інвестицій - до спроможності діяти

За даними звіту, місцеві й регіональні органи влади відповідають у середньому за третину публічних видатків у ЄС і здійснюють понад половину публічних інвестицій. Це інвестиції у транспорт, житло, енергоефективність, цифрову інфраструктуру, доступ до послуг і розвиток місцевої економіки.

Потреби зростають, тоді як доходи й трансферти не забезпечують відповідного ресурсу. У звіті фінансовий розрив субнаціональних органів влади у 2025 році оцінено більш ніж у 78 млрд євро. Серед причин – потреби зеленого й цифрового переходів, старіння населення, житлова криза та скорочення міжбюджетних трансфертів. Понад три чверті опитаних місцевих і регіональних органів влади також назвали залучення грантів і субсидій на інвестиції складним завданням.

Цей висновок важливий і для української дискусії про місцеві фінанси: відповідальність громад за розвиток територій має спиратися на достатні та передбачувані ресурси. Саме питання ролі місцевої влади й територіального підходу Комітет регіонів порушує у своїх пропозиціях до наступного довгострокового бюджету ЄС.

Згуртованість - частина конкурентоспроможності

Один із ключових висновків звіту: економічне зростання не має концентруватися лише в найуспішніших центрах. За оцінкою авторів, підтримка сильних інноваційних регіонів може давати більшу віддачу у валовому внутрішньому продукті. Водночас підхід, орієнтований на конкретні території, створює більше робочих місць і краще зменшує регіональні диспропорції.

Тому звіт розглядає згуртованість і конкурентоспроможність як взаємопов’язані цілі. У рекомендаціях Комітет регіонів закликає зберегти політику згуртованості для всіх регіонів, закріпити партнерство з місцевою та регіональною владою, враховувати територіальний вплив рішень і підтримувати інструменти місцевого розвитку.

Для України ця дискусія важлива в контексті європейської інтеграції: вона стосується того, як ЄС планує підтримувати розвиток різних територій і залучати місцеву владу до формування та реалізації політик. Звіт не визначає умов участі України в майбутніх програмах, але окреслює позицію, яку Комітет регіонів просуває у дискусії про бюджет ЄС після 2027 року.

Демографія, житло і сільські території

За прогнозом звіту, до 2050 року населення може скоротитися у трьох із чотирьох регіонів ЄС. У 135 мільйонах європейців домівка – у регіонах, які перебувають у тривалій економічній стагнації або занепаді. Особливо вразливими є сільські й периферійні території, де відтік молоді та нестача послуг посилюють одне одного.

Звіт пов’язує можливість залишатися у своїй громаді з доступом до роботи, освіти й медицини, транспортною та цифровою сполученістю і наявністю доступного житла. Житлова криза має і соціальний, і економічний вимір: доступність житла впливає на те, чи можуть громади залучати працівників, утримувати молодь і розвивати місцеву економіку. За даними звіту, проблема доступності житла стосується кожного десятого жителя ЄС, 1,3 мільйона людей у Євросоюзі не мають житла, а 75% житлового фонду є енергонеефективними або недостатньо пристосованими до літньої спеки.

Окремий виклик – оновлення поколінь у сільському господарстві. За оцінкою звіту, до 2040 року під загрозою можуть опинитися до 6,4 мільйона фермерських господарств, а люди віком до 40 років становлять лише одного з десяти фермерів. Автори називають підтримку молодих фермерів одним із ключових завдань майбутньої спільної аграрної політики ЄС.

Кліматична стійкість потребує місцевих рішень і ресурсів

За оцінкою звіту, сукупні втрати Європи від кліматичних ризиків у 2031–2050 роках можуть сягнути 2,4 трлн євро. Для запобігання наслідкам природних катастроф і пом’якшення їхнього впливу, за наведеними оцінками, потрібні інвестиції у 69 млрд євро щороку.

Місцева влада має ключову роль у готовності до криз: від оцінки ризиків, раннього попередження й планів реагування до захисту інфраструктури та інформування людей. Цей розділ важливий для громад, які планують відновлення: ризики стихійних лих і спеки мають враховуватися під час рішень щодо житла, води, енергетики та інфраструктури.

Місцева демократія і безпека

Окремий розділ звіту присвячений тиску на місцевих обраних представників. За опитуванням Європейського комітету регіонів, проведеним у червні-липні 2026 року, восьмеро з десяти респондентів повідомили про посилення тиску на місцеву демократію. Серед проявів – словесні образи, онлайн-цькування, дезінформаційні кампанії та погрози фізичним насильством.

Водночас місцеві й регіональні органи влади залишаються рівнем, якому громадяни ЄС довіряють найбільше: про довіру до них заявили 63% опитаних у наведених звітом даних. Автори наголошують на потребі захищати місцевих представників, відстежувати загрози та підтримувати участь громадян.

Безпековий розділ має прямий зв’язок з Україною. У звіті зазначено, що повномасштабне вторгнення росії змінило безпекове середовище Європи й оголило вразливості на місцевому та регіональному рівнях. Йдеться про захист критичної інфраструктури, готовність до криз і протидію гібридним загрозам. Комітет регіонів також закликає розвивати співпрацю з країнами-кандидатами, зокрема з Україною.

Серед наведених прикладів - польське Підкарпатське воєводство біля кордону з Україною, де зосереджена значна частина польської аерокосмічної галузі, а співпраця влади, бізнесу й дослідницьких установ підтримує розвиток безпілотних технологій. Інший приклад - компанія Delair із французького регіону Окситанія. Вона починала з розроблення дронів для цивільного використання, а нині її продукція, як зазначено у звіті, посилює оборону України.

Що це означає для громад

Звіт Європейського комітету регіонів не є дослідженням українського місцевого самоврядування. Його статистика переважно стосується країн ЄС. Україна згадується у безпековому контексті, а окремі приклади показують співпрацю європейських регіонів, пов’язану з Україною.

Для українських громад звіт важливий тим, що виносить на перший план питання, які визначатимуть спроможність територій розвиватися: чи матиме місцева влада достатньо ресурсів, чи буде її залучено до рішень, як громади зможуть відповідати на демографічні, житлові, кліматичні та безпекові виклики. А в контексті євроінтеграції варто стежити і за тим, яке місце ці питання матимуть у майбутніх бюджетних та інвестиційних інструментах ЄС.

У передмові до звіту президентка Європейського комітету регіонів Ката Тюттьо та перший віцепрезидент Хуанма Морено зауважують: «Рішення можуть ухвалюватися швидше, коли їх централізують, але це не означає, що вони автоматично стають кращими». Для місцевої влади це нагадування про практичний бік децентралізації: рішення мають спиратися на знання про потреби територій, а відповідальність - супроводжуватися ресурсами й реальним партнерством.